Харі Крішна в Луганську

Господь-джерело світла у всьому, що випромінює світло. Знаходячись за межами матеріального світу, де панує непроглядна тьма, Він є непроявленим. Він -знание, об’єкт знання і його мета. Він перебуває в серці кожної живої істоти.

Про Вішну, я бачу, як з усіх боків /во всіх сторонах света/ Ти поглинаєш людей, зникаючих в Твоїх палаючих ротах. Покривши всю вслененную Своїм сліпучим сяйвом, Ти випускаєш грізні /страшні/, спопеляючі промені.

Серед скакунів Я -Уччаихшрава, що з’явився на світло в той час, коли пахталі молочний океан. Серед могутніх слонів Я -Айравата, а серед людей Я -царь.



КОМЕНТАР: Напівбоги, зраджені Господу, і демони (асури) узялися одного разу пахтать молочний океан. Так вони отримали нектар і отруту, яка випила Господь Шива. З нектару на світло з’явилося /виникло/ багато живих істот, серед яких був кінь по-імені Уччаїхшрава, а також слон, якого звали Айравата.
Створені з нектару вони є не звичайними тваринами, а представниками Крішни.

Шлока 27 →

Якби сотні тисяч сонць зійшли на небі одночасно, їх світло було б подібне до сяйва, яке виходило від Верховного Господа в Його уселенській формі.



КОМЕНТАР: Те, що відкрилося погляду Арджуни, було справді невимовне, та все ж Санджайя спробував передати Дхрітараштре образ цього великого одкровення /відкриття/. Ні Санджайя, ні Дхрітараштра не були присутні на місці подій, але Санджайя, милістю Вьяси, міг спостерігати що все відбувається /за происходящим/.
Тому, щоб передати те, що побачив Арджуна в доступній для нашого розуміння формі, він порівнює його з небувалим природним явищем (сяйвом тисячі сонць).

Господь-джерело світла у всьому, що випромінює світло. Знаходячись за межами матеріального світу, де панує непроглядна тьма, Він є непроявленим. Він -знание, об’єкт знання і його мета. Він перебуває в серці кожної живої істоти.



КОМЕНТАР: Наддуша, Верховна Особа Бога є джерелом світла у всіх тілах, що світяться, таких як сонце, місяць і зірки. У Ведах мовиться, що в духовному царстві немає ні сонця, ні місяця, бо все там осяяно духовним сяйвом Панове, брахмаджьоті.
У матеріальному світі брахмаджьоті покрите махат-таттвой, матеріальними елементами, тому матеріальному світу потрібні джерела света-солнце, місяць, електрика і т.д. Проте в духовному світі в них немає необхідності. У Ведах ясно сказано, що духовне небо осяяне сліпучим сяйвом Панове.
Отже Господь знаходиться за межами матеріального світу, в духовній обителі, в нескінченно далекому від нас духовному небі. Це також підтверджують Веди: адітйа-варнам тамасах парастат (“Шветашватара упанішад” 3.8). Він, подібно до сонця, вічно сяє по той бік тьми матеріального світу.

Знання, яким володіє Господь, є трансцендентним. У Ведах сказано, що Брахман є осереддям трансцендентного знання. Той, хто хоче перенестися в духовний світ, повинен отримати знання від Верховного Панове, що знаходиться в серці кожної живої істоти.
У одній ведічеськой мантре (“Шветашватара упанішад” 6.18) мовиться: там ха дівам атма-буддхи-пракашам мумукшур ваї шаранам ахам прападье. Той, хто дійсно прагне до звільнення, повинен вдатися до Верховної Особи Бога. Щодо вищої мети знання у ведічеськіх писаннях сказане наступне: там овва відітваті мртйум ці.
“Тільки пізнавши Його, можна вирватися з круговороту народження і смерті” (“Шветвшватара упанішад” 3.8).

Як верховний повелитель, Господь перебуває в серці кожної живої істоти. Його руки і ноги знаходяться усюди, чого не можна сказати про індивідуальну живу істоту. Тому необхідно визнати факт існування два що знають поле діяльності -индивидуальной душі і Наддуші. Руки і ноги живої істоти знаходяться в одному місці, тоді як руки і ноги Крішни тягнуться усюди.
Це підтверджує “Шветашватара упанішад” (3.17): сарвасйа прабхум ішанам сарвасйа шаранам брхат. Верховна Особа Бога, Сверхдуша-прабху, або повелитель всіх живих істот і їх вищий притулок. Тому не підлягає сумніву /незаперечно/, що Наддуша і індивідуальна душа завжди відмінні один від одного.

Шлока 18 →