Шлока 8-12
Лют 6th 2007 07:15 AM
Упокорювання, відсутність помилкової гордості, відмова від насильства, терпіння, простота, звернення до дійсного духовного вчителя, чистота, цілеспрямованість, самодисципліна, відчуженість від об’єктів плотського задоволення, відсутність помилкового его, усвідомлення того, що народження, смерть, старість і хвороби є зло; самозречення, відсутність прихильності до дітей, дружини, будинку і т.д.; врівноваженість /спокойствие в щасті і горі /перед лицом/; непохитна, безкорислива відданість Мені; прагнення жити у відокремленому місці; усунутість від людей, що живуть у миру; визнання важливості самоусвідомлення і філософський пошук Абсолютної Істіни-все це Я оголошую знанням, а що б то не було інше суть невідання..
КОМЕНТАР: Не дуже розумні /неосвічені/ люди часом рахують складові духовного знання породженням /приналежністю/ поля діяльності. Проте тут описаний процес отримання дійсного знання. Перед тим, хто встав на цей шлях, відкривається можливість осягнути Абсолютну Істину.
Як вже мовилося це знання не є результатом взаємодії двадцяти чотирьох матеріальних елементів. Навпаки, воно дозволяє живій істоті скинути з себе їх тягар. Обумовлена душа тужить в клітці матеріального тіла, що складається з двадцяти чотирьох елементів, і знання, описане в даному вірші, відкриває їй шлях до свободи.
Зі всіх складових цього знання найважливіша визначена /названа в першому рядку одинадцятого вірша. Майї чананйа-йогена бхакті авйабхичаріні: кінцевим ступенем процесу пізнання є чисте віддане служіння Господу.
Тому якщо людина не досягла або не змогла досягти рівня трансцендентного служіння Господу, інші дев’ятнадцять складових процесу пізнання самі по собі не представляють особливої цінності. Але у того, хто займається відданим служінням в повній свідомості Крішни природним чином розвиваються всі дев’ятнадцять якостей.
Як сказано в “Шрімад-бхагаватам” (5.18.12), йасйаті бхактір бхагаваті акинчана сарваїр гунаїс татра самасате сурах. У того, хто досяг рівня відданого служіння, з’являються всі самі кращі якості. Основоположним принципом процесу пізнання є ухвалення духовного вчителя, про що говорить восьмий вірш. Без цього не обійтися навіть тому, хто встав на шлях відданого служіння.
Духовне життя починається з того моменту, коли ми звертаємося до дійсного духовного вчителя. Шрі Крішна, Верховна Особа Бога, говорить тут з усією певністю, що це єдиний шлях пізнання істини. Всі штучно створені методи самоусвідомлення позбавлені всякого сенсу.
Нижче приводиться короткий огляд складових духовного знання. Покірливим називають того, хто не прагне до слави і почестей.
Матеріалістична концепція життя примушує нас шукати шани і пошани з боку інших, проте для того, хто знайшов довершене знання і усвідомив, що він не є матеріальним тілом, шана або ганьба, так само як і все, що пов’язане з тілом, не мають ніякого значення. Він не прагне до ілюзорних матеріальних цінностей.
Filed in Учення | Коментарів немає