Шлока 22
Сер 20th 2007 07:15 AM
Досягти Верховну Особу Бога, Панове, якому немає рівних, можна лише в процесі /за допомогою/ чистого відданого служіння. Залишаючись в Своїй обителі, Він разом з тим є усюдисущому, і все суще покоїться в Нім.
КОМЕНТАР: Тут ясно сказано, що вища обитель, звідки живі істоти ніколи не повертаються назад, це обитель Крішни, Верховній Особі. У “Брахма-самхите” ця обитель названа ананда-чинмайа-раса, місцем, де все виконано духовного блаженства. Все різноманіття, що існує там, пронизане духовним блаженством-в обителі Панове немає нічого матеріального.
Джерелом цього духовного різноманіття є Сам Верховний Господь, бо як вже мовилося в сьомому розділі, в обителі Панове все створено духовною енергією. Що ж до матеріального світу, то Господь, що вічно перебуває в Своїй вищій обителі /никогда що не покидає Своїй вищою обители/, проте /вместе з тем/ пронизує весь матеріальний світ у формі Своєї матеріальної енергії.
Таким чином за допомогою Своєї духовної і матеріальної енергії Господь перебуває усюди – і в матеріальних, і в духовних всесвітів. Йасйантах-стхані означає, що все суще покоїться в Нім, будучи частиною або духовної, або матеріальної енергії Панове. Так, за допомогою цих два енергії Господь перебуває усюди.
Досягти вищої обителі, або незліченних планет Ваїкунтхи можна лише займаючись бхакті, відданим служінням Господу, на що ясно указує спожите тут слово бхактйа. Жоден інший метод не допоможе живій істоті досягти вищої обителі Панове. Веди (“Гопала-тапані Упанішад” 3.2) також розповідають /содержат информацию/ про вищу обитель Верховної Особи Бога.
Ач ваші сарва-гах крішнах. У цій обителі тільки один Верховний Господь, якого звуть Крішна. Он-божество, що виявляє втіленням вищої милості і, будучи єдиним /оставаясь один/, Він проте поширює Себе в мільйони і мільйони повних частин.
Веди порівнюють Панове з деревом, яке нерухомо стоїть на одному місці і разом з тим пишно квітне, рясно плодоносить і час від часу міняє листя.
Повні частини Панове, правлячі на планетах Ваїкунтхи, є четирехрукимі і відомі під різними іменами: Пурушоттама, Трівікрама, Кешава, Мадхава, Аніруддха, Хрішикеша, Санкаршана, Прадйумна, Шрідхара, Васудева, Дамодара, Джанарідана, Нараяна, Вамана, Падманабха і т.д.
“Брахма-самхита” (5.37) також підтверджує, що Господь, який ніколи не покидає Своєї вищої обителі, Голоки Вріндавана, проте є усюдисущим, тому все відбувається своєю чергою (голока овва нівасатй акхилатма-бхутах). Як сказано у Ведах (“Шветашватара Упанішад” ^.8): парасйа шактір вівідхаїва шруйате/ свабхавіки джнана-бала-крійа ча.
Його енергії тягнуться усюди і завдяки ним все в світі здійснюється в належному порядку, хоча Сам Господь знаходиться далеко-далеко за його межами.
Filed in Учення | Коментарів немає