Харі Крішна в Луганську

Так жива істота, що опинилася в матеріальному світі, слідує дорогами життя, насолоджуючись трьома гунамі матеріальної природи. Знаходячись в її владі /соприкасаясь з материей/, воно зустрічається з добром і злом в різних формах життя.

Ті, хто повністю розвинув в собі свідомість Бога, хто знає, що Я, Верховний Господь-основополагающий принцип матеріального космосу, повелитель напівбогів і владика всіх жертвопринесень, зможе осягнути Мене і пам’ятатиме про Мене, Верховній Особі Бога, навіть у момент смерті.



КОМЕНТАР: Ті, хто діє в свідомості Крішни, ніколи не сходять з шляху, ведучого до збагнення Верховної Особи Бога. Займаючись трансцендентною діяльністю в свідомості Крішни, людина усвідомлює Верховного Господа як основоположний принцип матеріального творіння і повелителя напівбогів.
Слідуючи по цьому шляху він поступово знаходить віру у Верховну Особу Бога; така людина, що повністю розвинула в собі свідомість Крішни, ніколи не забуде /всегда помнит/ про Крішне у момент смерті. В результаті він /естественным образом/ досягає планети Верховного Панове, Голоки Вріндавани.

Сьомий розділ розповідає безпосередньо про те, як розвинути в собі свідомість Крішни. Для цього перш за все необхідно вступити в спілкування з тими, хто вже володіє свідомістю Крішни. Будучи духовним, таке спілкування дозволяє людині увійти до безпосереднього зіткнення з Верховним Господом і по Його милості чоловік осягає, що Крішна це Верховна Особа Бога.
Одночасно з цим він знаходить дійсне знання про вічну природу живої істоти і про те, як жива істота, забувши Крішну, заплутується в лабіринті матеріальної діяльності. В результаті сприятливого спілкування чоловік поступово розвиває в собі свідомість Крішни і розуміє, що, забувши Крішну, він потрапив в обумовлений стан і опинився у владі законів матеріальної природи.
Він також розуміє, що людська форма життя дає йому можливість відродити в собі свідомість Крішни і він повинен повністю реалізувати цю можливість /її/, щоб отримати безпричинну милість Верховного Господа.

В цьому розділі обговорювалося багато питань: тут розповідалося про тих, хто потрапив в біду, про допитливих, про тих, хто терпить потребу, про усвідомлення Брахмана і Параматми, про звільнення з круговороту народження, смерті і хвороб і про поклоніння Верховному Господу. Проте той, хто дійсно знайшов свідомість Крішни, не цікавиться ніякими іншими методами духовного самоусвідомлення.
Просто займаючись діяльністю в свідомості Крішни, він повертається в своє початкове положення, положення вічної слуги Панове Крішни. Діючи /Знаходячись/ на рівні чистого відданого служіння, така людина випробовує блаженство, слухаючи оповідання про Верховного Господа і прославляючи Його. Він твердо вірить в те, що така діяльність допоможе йому досягти всіх цілей.
Таку непохитну віру називають дрида-брами і вона є початком бхакти-йоги, трансцендентного любовного служіння Господу. Так затверджують всі богооткровенниє писання. Знання, викладене в сьомому розділі “Бхагавад-гити” складає суть такої віри.

Шлока 30 →

Як Параматма Я перебуваю в серці кожної живої істоти. Коли жива істота бажає поклонятися тому або іншому напівбогові, Я допомагаю йому окріпнути у вірі, щоб він присвятив себе служінню цьому божеству.



КОМЕНТАР: Бог наділив кожну живу істоту відомою часткою незалежності; якщо людина жадає матеріальних задоволень і зі всіх сил прагне отримати все необхідне для цього від напівбогів, що живуть в матеріальному світі, Верховний Господь, який як Параматма перебуває в серці кожного, знаючи про його бажання, надає такій людині можливість виконати його.
Будучи верховним батьком всіх живих істот, Господь ніколи не робить замах на їх незалежність, але надає їм все необхідне, щоб вони могли здійснити свої матеріальні бажання. Резонно запитати: чому всемогутній Господь дає живим істотам можливість насолоджуватися в матеріальному світі, тим самим дозволяючи їм потрапити в пастку ілюзорної енергії.
Відповідь така: якби Верховний Господь в аспекті Наддуші не надавав би живим істотам таких можливостей, їх незалежність позбулася б всякого сенсу /в їх незалежності не було б ніякого смысла/.
Тому Господь дає кожній живій істоті повну свободу поступати так, як воно того бажає, але останнє повчання, дане Їм в “Бхагавад-гите”, свідчить: людина повинна залишити всі інші види діяльності і повністю вдатися до Господа. Тільки тоді він зможе стати щасливим.

Шлока 21 →

Той, хто нікому не заподіює неспокоїв і залишається незворушним, коли його турбують інші, хто однаково спокійний і в радості, і в горі, хто не відає страху і тревог-такой зраджений дуже дорогий Мені.

Зі всіх гімнів Сама Веди Я -Брихат-сама, а з поетичних творів Я -Гаятри. Зі всіх місяців Я -Маргаширша [листопад-грудень], а з пір року Я -это квітуча весна.



КОМЕНТАР: Господь вже говорив, що зі всіх Вед Він -это Сама Веда. У Сама Веде собразно багато прекрасних співів, які виконують напівбоги. Одна з таких пісень, Бріхат-сама, відрізняється вишуканою мелодією і виконується опівночі.

В санскриті існують визначені /твердо установленные/ правила віршування; там рима і ритм вірша, на відміну від сучасної поезії, ніколи не бувають вільними. Серед творів санскритської поезії, найвидатнішим /кращим/ є Гаятрі-мантра, яку вимовляють /повторяют кваліфіковані брахмани.
Гаятрі-мантра згадана в “Шрімад-бхагаватам” /Упоминание про Гаятрі-мантре ми знайдемо в “Шрімад-бхагаватам”. Спеціально призначена для усвідомлення Бога, Гаятрі-мантра є представником Верховного Господа. Гаятрі-мантра дається тим, хто досяг високого ступеня духовного розвитку і, належним чином вимовляючи її, людина піднімається на трансцендентний рівень і осягає Панове.
Перш ніж почати повторювати Гаятрі-мантру, необхідно набути брахманічеськіє якостей, якості, які, відповідно до законів матеріальної природи, властиві людині в гуне добрості. Мантра Гаятрі грає дуже важливу роль в людському суспільстві і вважається звуковим втіленням Брахмана. Першим її отримав Брахма, і від нього вона передавалася по ланцюгу учнівської спадкоємності.

Місяць листопад-грудень вважають кращим зі всіх місяців, тому що в Індії це час збирання урожаю зернових, час, що приносить людям багато щастя і радість. Ну і, звичайно, весна-час року улюблене всіма, оскільки навесні не дуже жарко і не дуже холодно, в цю пору всюди квітнуть дерева і розпускаються квіти.
Навесні проходить більше всього свят, присвячених іграм Крішни, тому весну вважають найрадіснішою порою року, і вона є представником Верховного Панове, Крішни.

Шлока 35 →